УКРАЇНА
Комунальний заклад
«Дошкільний навчальний заклад (ясласадок)
загального розвитку №3 «Буратіно»
Чумаківської сільської ради
14.05.2017
Д О В І Д К А
щодо обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу
дошкільниками відповідно до 7 освітніх ліній
“Базового компоненту дошкільної освіти”
Відповідно до річного плану КЗ ДНЗ №3 “Буратіно” на 2016/2017 навчальний рік у період з 08 по 12 травня 2017р. у всіх дошкільних групах було здійснено обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до 7 освітніх ліній “Базового компоненту дошкільної освіти” (нова редакція).
Метою є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної
освіти.
Завдання:
1.Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти.
2.Дослідити методи аналізу засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти.
3.Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітніх програм в ДНЗ.
4.Надати рекомендації стосовно визначення шляхів покращення якості виховного процесу, спираючись на результати даного дослідження.
Об’єкт: стан організації навчально-виховного процесу дошкільного навчального закладу.
Предмет: рівень сформованості компетентностей дітей старшого дошкільного віку за освітніми лініями Базового компоненту.
Суб’єкт: діти дошкільного віку ДНЗ №3 “Буратіно”.
Цілісність освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі забезпечується реалізацією програми «Дитина в дошкільні роки», вибір якої здійснила рада педагогів ДНЗ.
Запорукою успішної реалізації ключових завдань організації та змістового
наповнення освітнього процесу у ДНЗ є створені належні умови.Головними умовами, що забезпечують ефективність реалізації освітніх програм, зазначено створення предметно-розвиваючого середовища та навчально-методичне забезпечення.
Головною метою колективу д ошкільного навчального закладу є виховання
дитини, здатної продовжувати навчання впродовж усього життя, досягти успіху, правильно будувати своє життя. Важливим показником результативності роботи дошкільного навчального закладу є готовність дитини до навчання у школі.
На сьогоднішній день показником ефективності реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти є його наступність зі стандартами початкової школи.
Реалізація наступності з боку дошкільної ланки освіти полягає у формуванні готовності дітей старшого дошкільного віку до систематичного навчання і шкільного життя, що передбачає мотиваційну, емоційно-вольову, комунікативну, фізичну підготовку, розвиток пізнавальних психічних процесів та мовлення, прищеплення елементарних навчальних умінь.
Успішність забезпечення взаємодії визначається цілою низкою чинників, що створюються педагогічно грамотно організованим розвивальним, навчально-виховним середовищем, яке відповідає психологічним і фізіологічним особливостям та фізичним можливостям дітей. Робота з організації наступності проводиться педагогічними колективами спільно і системно.
Змістом Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів), розвитку (саморозвитку), набуття нею знань, умінь і навичок.
Базовий компонент побудовано за сферами життєдіяльності, що характеризують специфіку дошкільного дитинства, коли пріоритетним є розвиток і виховання, залучення дитини до різних видів діяльності, де задіяні її фізичний, психологічний та соціальний потенціали.
Неодмінною умовою життєдіяльності є забезпечення гармонії між фізичним, емоційним, моральним, вольовим, соціальним та інтелектуальним розвитком.
З метою проведення цілеспрямованого обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до 7 освітніх ліній Базового компоненту вихователям було запропоновано оцінити досягнення дітей дошкільного віку за картою компетентностей.
Лінія розвитку «Особистість дитини»
Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом
дошкільної освіти України, першою є лінія «Особистість дитини», матеріали якої висвітлюють:
✓ сутність і специфіку фізичного становлення особистості;
✓ вікову динаміку;
✓ завдання розвитку;
✓ особливості організації життєдіяльності дитини.
Фізичний розвиток дитини реалізується через фізичну активність. Отже, одним з важливих показників компетентності дитини є зрілість її фізичної активності, що характеризується розвитком м’язоворухової
та предметно-практичної вмілості дитини в усіх сферах життєдіяльності.
Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками. Під час проведення було використано такий комплекс методів як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.
Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні, змісту поняття «ціннісне ставлення до власного здоров'я».
У результаті дослідження було встановлено, що з найбільш сформованих вимог освітньої лінії «Особистість дитини» є орієнтування в ознаках статевої належності та оперування займенником «Я» з вирізненням себе з поміж інших. Це свідчить про сформованість самосвідомості (ідентифікації себе зі своїм «Я», адекватної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу», «можу», «буду»; орієнтування в своїх основних правах і обов’язках), який характеризує високий ступінь психологічної зрілості дошкільника. Здорова особистість дитини дошкільного віку – це особистість, яка зорієнтована на позитивне сприйняття моделі здорового способу життя, запропонованого дорослими, прагне до її підтримання, орієнтуючись на високий стандарт і реалізацію власного потенціалу; знає про здоров’я та його чинники; застосовує отримані знання у повсякденній діяльності, проявляючи відповідний характер поведінки і зрілість особистісних сфер.
Формування здорової особистості дитини дошкільного віку визначено як процес засвоєння дитиною знань про здоров’я (когнітивний компонент),
забезпечення прагнення бути здоровою (емоційномотиваційний компонент) і
застосування цих знань та мотивації на практиці (діяльнісний компонент).
Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження
результати, а саме: у 89% дітей сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я, а у 8% зазначено часткове розумінням сформованості здорової особистості.
Найменший показник належить вмінню здійснювати елементарні мисленнєві дії (аналіз, порівняння, узагальнення). Чи дотримуються діти дошкільного віку правил безпечної поведінки свідчать 76% (в цілому), при цьому в групі “Сонечко” зафіксовано найменший відсоток дітей (59%) з зазначеною сформованою компетентністю. Виявлено 83% вихованці з повним засвоєнням вимог щодо усвідомлення ролі фізичних вправ у розвитку, зміцненні організму та опікування станом свого здоров’я.
Отже, позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців до збереження свого фізичного, психічного та соціального здоров’я, ціннісно-емоційного ставлення до виконання оздоровчих процедур, сформованості вміння мотивувати власні дії, прагнення дотримуватися здоров’язберігаючої моделі поведінки свідчить про ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів на процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку.
Рекомендації
Проаналізувавши результати проведеної роботи, ми визначили основні
поради для вихователів:
●створити сприятливі умови розвитку, виховання, навчання дитини в ДНЗ
(спокійне середовище, яке не пригнічує психічні процеси, відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог до дитини, зростання дошкільника у прийнятному, найбільш відповідному його природі темпі);
●формувати стійкий інтерес до різних видів рухової діяльності, з метою
досягнення позитивних результатів у здоров’язбереженні дітей;
●варіативно застосовувати ефективні профілактичні інноваційні оздоровчі
технології: е лементи художньої гімнастики, пальчикова гімнастика, дихальна та звукова гімнастика, психогімнастика, фітболгімнастика ;
●залучати дітей до оздоровчих технологій терапевтичного спрямування
(арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія,
кольоротерапія, ігрова терапія).
Лінія розвитку «Особистість дитини»
Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом
дошкільної освіти України, першою є лінія «Особистість дитини», матеріали якої висвітлюють:
✓ сутність і специфіку фізичного становлення особистості;
✓ вікову динаміку;
✓ завдання розвитку;
✓ особливості організації життєдіяльності дитини.
Фізичний розвиток дитини реалізується через фізичну активність. Отже, одним з важливих показників компетентності дитини є зрілість її фізичної активності, що характеризується розвитком м’язоворухової та предметно-практичної вмілості дитини в усіх сферах життєдіяльності. Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками. Під час проведення було використано такий комплекс методів як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.
Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні, змісту поняття «ціннісне ставлення до власного здоров'я».
У результаті дослідження було встановлено, що з найбільш сформованих вимог освітньої лінії «Особистість дитини» є орієнтування в ознаках статевої належності та оперування займенником «Я» з вирізненням себе з поміж інших. Це свідчить про сформованість самосвідомості (ідентифікації себе зі своїм «Я», адекватної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу», «можу», «буду»; орієнтування в своїх основних правах і обов’язках), який характеризує високий ступінь психологічної зрілості дошкільника.
Здорова особистість дитини дошкільного віку – це особистість, яка зорієнтована на позитивне сприйняття моделі здорового способу життя, запропонованого дорослими, прагне до її підтримання, орієнтуючись на високий стандарт і реалізацію власного потенціалу; знає про здоров’я та його чинники; застосовує отримані знання у повсякденній діяльності, проявляючи відповідний характер поведінки і зрілість особистісних сфер.
Формування здорової особистості дитини дошкільного віку визначено як процес засвоєння дитиною знань про здоров’я (когнітивний компонент),
забезпечення прагнення бути здоровою (емоційно-мотиваційний компонент) і застосування цих знань та мотивації на практиці (діяльнісний компонент).
Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження результати, а саме: у 89% дітей сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я, а у 8% зазначено часткове розумінням сформованості здорової особистості.
Найменший показник належить вмінню здійснювати елементарні мисленнєві
дії (аналіз, порівняння, узагальнення). Чи дотримуються діти дошкільного віку правил безпечної поведінки свідчать 76% (в цілому), при цьому в групі “Сонечко” зафіксовано найменший відсоток дітей (59%) з зазначеною сформованою компетентністю. Виявлено 83% вихованці з повним засвоєнням вимог щодо усвідомлення ролі фізичних вправ у розвитку, зміцненні організму та опікування станом свого здоров’я.
Отже, позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців до збереження
свого фізичного, психічного та соціального здоров’я, ціннісноемоційного
ставлення до виконання оздоровчих процедур, сформованості вміння мотивувати власні дії, прагнення дотримуватися здоров’язберігаючої моделі поведінки свідчить про ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів на процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей дошкільного віку.
Рекомендації
Проаналізувавши результати проведеної роботи, ми визначили основні
поради для вихователів:
●створити сприятливі умови розвитку, виховання, навчання дитини в ДНЗ
(спокійне середовище, яке не пригнічує психічні процеси, відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог до дитини, зростання дошкільника у прийнятному, найбільш відповідному його природі темпі);
●формувати стійкий інтерес до різних видів рухової діяльності, з метою
досягнення позитивних результатів у здоров’язбереженні дітей;
●варіативно застосовувати ефективні профілактичні інноваційні оздоровчі
технології: елементи художньої гімнастики, пальчикова гімнастика, дихальна та звукова гімнастика, психогімнастика, фітболгімнастика ;
●залучати дітей до оздоровчих технологій терапевтичного спрямування
(арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія,
кольоротерапія, ігрова терапія).
Лінія розвитку «Дитина в соціумі»
Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» розкрити
дитині соціальний світ, допомогти їй здобути соціальний досвід та зрозуміти своє місце в соціумі як активного учасника. Не випадково освітня лінія нової редакції Базового компонента визначена першою серед інших одразу після освітньої лінії «Особистість дитини». Адже усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.
З огляду на результати спостереження можна зазначити, що 84% дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, а 15% дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку.
Такий же відсоток дітей , а саме 84%, ініціюють дружні стосунки з тим, кому симпатизують, а 2% зовсім не схильні до міжособистісного спілкування.Зрозуміло, що таке ставлення формується частіше в дітей з позитивним емоційним досвідом взаємодії з оточенням. Індивідуальна спрямованість родинного виховання є найпотужнішим чинником розвитку дитини. У родинному колі виховання відбувається природним шляхом – через уклад життя родини та її взаємин з оточенням.
Як показали результати роботи, визначальна роль сім’ї в розвитку дитини підтверджена 94% дітей, які усвідомлюють поняття «сім’я», поважаючи своїх рідних. Так, у старшому дошкільному віці 95% дітей відчувають себе повноцінним членом родини, прагнучи бути в присутності рідних «самим собою».
На підставі аналізу результатів дослідження виявлено:
✓ 82% дітей виявляють інтерес і прагнення брати участь у будьякій
спільній справі;
✓ 68% дітей прагнуть бути справедливими та відповідальними, будуючи
стосунки з однолітками на принципі толерантності.
✓ 71% дошкільників формують оцінку вчинків та взаємин людей,
орієнтуючись на моральні стандарти, при цьому 6% дітей не мають сформованих зазначених здібностей.
Негативним є той факт, що найменш сформованим п оказником даної
освітньої лінії є виховання дружніх стосунків у старших дошкільників. Про це свідчать 5 % дітей, які не бажають, щоб відносини були коректними та
обов’язковими та не можуть поступитися власними інтересами, визнавши свою провину. Водночас варто зауважити, що група “Барвінчата” має найменші показники серед досліджуваних.
Рекомендації
Відповідно до засад Базового компонента дошкільної освіти при реалізації
його змісту педагогам слід керуватися певними рекомендаціями.
Зокрема, вони мають:
●ставитися до дитини не з позиції над нею, а з позиції поряд і разом з дитиною. Діти й дорослі є партнерами в життєтворчому процесі, рівноправними учасниками освітнього процесу;
●глибоко розуміти особливості розвитку кожної дитини, причини, що зумовлюють випередження чи відставання, певні нахили дітей, особливості
поведінки дошкільників;
●докорінно змінити свою позицію відносно сім'ї для побудови повноцінного
освітнього процесу, бачити в ній свого основного соціального замовника,
працювати для неї і співпрацювати з нею, оскільки родинне виховання має
пріоритет над суспільним;
●схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо
поводитися;
●всебічно підтримувати активність кожної дитини, створювати умови для
пробудження і розвитку її творчих сил, здібностей, обдарованості.
Лінія розвитку «Гра дитини»
Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об'єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінноетичних суджень.
Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку. Особливо результативно процес соціалізації відбувається в ході сюжетно-рольових ігор, тому що такий вид ігор здебільшого спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.
В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що майже 91% дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок (96%), а також сприймають іграшки як образ предмета реального світу.
Поряд з цим, практично четвертина вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми (23%) та дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування (72%). Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками.
Так, в цілому 70% дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, а 4% вихованців взагалі не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності взагалі.
Дані дали змогу прослідкувати наскільки соціалізовані дошкільники та на якому рівні сформовані соціальні компетентності, адже в ході сюжетно-рольових ігор відбувається демонстрація обізнаності дитини дошкільника
в життєвому просторі.
Тематичне вивчення засвоєння дітьми компетентностей показало, що майже 74% дошкільників виявили бажання відповідально ставитися до вибору та виконання ігрової ролі. Високий відсоток (87%) дітей сприймають іграшки як образ предмету світу, хоча 12% дошкільнят лише частково дотримуються порядку в ігровому куточку, бережливо ставлячись до іграшок. Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності навчальної, трудової та спілкування.
Рекомендації:
● створювати сприятливе ігрове розвивальне середовище, в якому б гармонійно поєднувалися всі складники мовленнєвого розвитку;
● сприяти створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової
взаємодії, включенню старшого дошкільника в рольові діалоги;
● задовольняти потребу в ігрових діях;
● допомагати дитині в апробації майбутніх соціальних ролей;
● стримувати недоброзичливі прояви щодо інших, навчати елементарних
форм вербалізації власних переживань, опису свого настрою, стану за допомогою грипантоміми, пластичних етюдів, казки;
● створювати умови для «психологічного розвантаження» дитини, забезпечувати їй можливість усамітнитися, перепочити від оточення.
Освітня лінія «Дитина в сенсорнопізнавальному просторі»
Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишнього світу.
Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення.
Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» спрямована на:
1.інтеграцію змісту дошкільної освіти;
2.формування у дітей: пошуководослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.
В результаті нашого дослідження було з’ясовано, що рівень розвитку
пізнавальної сфери дошкільників залишається на середньому рівні. Серед
досліджуваних дітей, що мають високі показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною виявлено 87%, а класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками 78% в цілому по групах. У 31% дітей зазначено часткове засвоєння вимоги щодо
дослідницько-експерементальної діяльності. При цьому, 17% дошкільнят
демонструють повну несформованість розвитку мисленнєвих операцій з матеріалізації математичних, логічних, часових відношень. Доцільно відмітити, що показник сформованості даної компетентності, а саме 52%, є найменшим у групі “Сонечко” серед інших досліджуваних.
Особливе місце в розвитку дошкільника займає робота з розвитку орієнтування на площині (аркуш паперу, сторінка книги, зошит тощо). Дані свідчать про те, що 78% дошкільнят легко орієнтуються на площині, а у 30% лише частково сформована дана компетентність, при цьому у регіоні 2 зафіксовано найменший відсоток (66%). Поряд з цим, у дітей старшого дошкільного віку формують більш тонкі просторові диференціювання: вміння знаходити верхні і нижні рядки, здатність обережно розташовувати предмети в однаковому напрямку, дотримуючись однакових інтервалів.
Дані вказують на тривожні тенденції особистісного розвитку дитини, оскільки пізнавальна активність, демонструючи змістовну сторону особистісної активності, безпосереднім чином вказує на спрямованість дитини до пошуку різноманітних способів дії в ситуації, вказує на потенціальні можливості дитини у пізнанні світу.
Аналіз результатів показав, що у цьому віковому періоді є діти (71%), які
виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже незначна кількість дошкільнят продемонструвала часткову (25%) сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, 4% дітей не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності.
Найгірший показник засвоєння програмових вимог належить розв’язуванню елементарних математичних задач. Т ому вихователям доцільно стимулювати розвиток пізнавальної активності дітей шляхом формування в дітей потреби в пізнанні та його мотивації. Адже б ез просторового практичного орієнтування дитини в просторі неможливе формування просторових уявлень та понять.
Таким чином, аналіз проведеного дослідження дозволив зробити наступні висновки:
●пізнавальна діяльність дошкільників як складний, багатоаспектний процес,
що проходить у двох основних формах – навчальнопізнавальної та самостійної пізнавальної діяльності, потребує управлінських впливів з боку педагога;
●найбільш ефективним варіантом взаємодії вихователя і дітей у пізнавальній
діяльності є її організація як процес, у якому органічно поєднуються опосередкований педагогічний вплив вихователя з активністю, самостійністю процесу пізнання дітьми довкілля.
Рекомендації:
З огляду на те, що в освітній лінії «Дитина в сенсорнопізнавальному просторі» стрижневою особистісною якістю розвитку є пізнавальна активність, вважаємо за потрібне сформулювати кілька важливих порад щодо активізації прагнення дитини до пізнання, а саме:
●використовуйте методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної
активності дошкільників;
● націлюйте дитину обстежувати предмети, об’єкти, людей, порівнювати між
собою, вчити збагачувати, закріплювати та використовувати власний досвід, тим самим виробляти звичку покладатися на нього уразі виникнення різних проблем;
● збагачуйте досвід відчуттів і сприймань (сенсорний) дитини;
●підтримуйте заплановану діяльність елементами несподіваності,
сюрпризності, варіативності, при доборі засобів впливу орієнтуватися на
індивідуальний життєвий досвід;
● надавайте дитині можливість досліджувати, експериментувати, запитувати,
погоджуватися не погоджуватися, перепитувати, виявляти сумнів, домагатися чіткої й доступної інформації.
● заохочуйте дітей до самостійних творчих пошуків.
Лінія розвитку «Мовлення дитини»
Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства.
Мовленнєва діяльність дошкільника визначається відповідною віку мовленнєвою та мовною зрілістю, рівнем оволодіння елементами грамоти,
сформованістю ставлення до використання слова у взаєминах з дорослими та
дітьми, розвиненістю комунікативних здібностей. Аналіз цільових спостережень за освітньовиховним процесом дошкільного закладу дає підстави стверджувати, що розвивальне середовище дещо спрощене для формування мисленнєвих операцій, але відбувається при тісному взаємозв’язку мислення і мовлення. Розвиток мовлення дошкільників неможливий без засвоєння звукової культури мовлення, яка є основою оволодіння мовою, підвищує здатність до орієнтування дошкільника у складних співвідношеннях граматичних форм, забезпечує освоєння морфологічної системи мови. ЇЇ складовими є фонематичний слух і правильна звукова вимова.
В результаті дослідження виявлено, що м айже 69% дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, 6% вихованців не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та 12% дітей зовсім не здійснюють складовий аналіз слів.
Щодо у свідомлення звукового складу рідної мови з розрізненням і
виокремленням голосних, твердих і м'яких звуків, то л ише половина дошкільників здійснюють його аналіз. Ц е є свідченням не повної готовності до навчання грамоти (читання і письма) у школі.
У групах визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння
основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати
розпочату розмову (75%), усвідомлюючи українську мову державною (59%). Нажаль, найменший показник належить групі “Сонечко”.
Спілкування з однолітками створює в дітей досвід самоствердження, відстоювання і захисту своїх досягнень, вчить сприймати інших не просто як
«об’єкт», що знаходиться поряд, а як таку ж цінність, як вони самі – зі своїми
здібностями, інтересами, вміннями. Словниковий запас, його обсяг і якість, доречна актуалізація слів під час говоріння – це все найважливіші складові мовленнєвого онтогенезу дошкільника.
Від того, яка якість і кількість слів, якими володіють діти, залежить успіх вираження їх думок, почуттів, намірів, бажань.
На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що збалансованим словниковим запасом володіють 61% дітей, частково 31%.
Розширення лексичного запасу слів дошкільників відбувається за рахунок усіх частин мови. 61% дітей вживають слова різної складності, з конкретним, прямим і переносним значеннями. Їх мовлення збагачують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти. На жаль, 9% дошкільнят не засвоїли вживання граматичних категорій.
Тому вдосконалення мовленнєвої діяльності має базуватися на активному поєднанні слова з практичною діяльністю дошкільника, на урізноманітненні й зростанні її змістовності, наявності належних мовленнєвих еталонів, а ро зумне поєднання традицій та інновацій у сучасній організації мовленнєвої роботи з дошкільниками забезпечить її ефективність, реалізацію завдань, визначених у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти.
Рекомендації
Заняття з розвитку мовлення дошкільників буде ефективним за умови
повноцінної реалізації мовленнєвого потенціалу кожної дитини. Педагогам
необхідно:
●підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до
участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки;
●щоденно поповнювати, активізувати та автоматизувати словниковий запас
дітей з різних сфер життєдіяльності;
●чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для
збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття;
●закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів
діяльності.
●використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі
словом;
●підтримувати бажання дитини експериментувати зі словом, звуком,
заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля, власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи;
●уникати втручання в розповідь дитини, виправляння помилок у процесі її
мовлення;
●сприяти набуттю дітьми досвіду комунікативної взаємодії, даючи
можливість спілкуватися з однолітками запитувати, повідомляти, пропонувати, обстоювати думки;
●залучати дітей до активного контролю за мовленням того, хто відповідає, та
оцінювання відповіді мовця, ставлячи запитання;
●пропонувати творчі завдання, опираючись на особистий досвід дітей.
Лінія розвитку «Дитина у природному довкіллі»
З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для
формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої (психічної) та зовнішньої (Всесвіт) картини світу підкреслимо важливість базових компетенцій щодо розвитку способів пізнання та відображення дитиною світу.
Набуття природничо-екологічної компетентності дошкільників відбувається в різних видах діяльності і потребує практичного засвоєння дітьми системи доступних природничих знань. Базовий компонент дошкільної освіти визначає зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі». Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи.
Згідно з результатами спостереження, більша половина старших до (78%) обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, а 25% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Майже 75% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування. Такий же відсоток дітей сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи.
Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення
еколого-розвивального середовища, яке сприяє вихованню в дошкільнят
екологічної вихованості, яка передбачає виважене поводження в довкіллі та
знання правил безпечної поведінки в природі.
В підтвердження цьому є наступні дані, які говорять про те, що у 75%
дошкільників сформовані навички піклування про збереження, догляд та захист природного довкілля. При цьому в районах (79% в середньому) показник вищий, а ніж в місті. Приємною несподіванкою стало те, що у групі старшого дошкільного віку відсоток знань про життєдіяльність людини у природному довкіллі свого регіону є високим, а саме: 69% відповіли ствердно, 29% «частково», 3% «ні».
Підсумовуючи результати педагогічного обстеження дітей, зазначаємо, що засвоєння вихованцями знань відповідно до вимог освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» відбувається майже на одному рівні.
Рекомендації:
Проаналізувавши результати проведеної роботи, ми визначили основні поради для вихователів:
●формувати екологопізнавальний
розвиток шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно-доцільної поведінки дітей за допомогою народознавчого матеріалу;
●стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її
об'єктів та явищ;
●розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього
сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та
живлення;
●частіше спонукати дітей до фантазування, прогнозування, самостійних
припущень та висновків.
Лінія розвитку «Дитина у світі культури»
Мета сучасної дошкільної освіти визначається не тільки кількістю знань, умінь і навичок, а й розвитком особистості в системі загальної культури.
Базовий компонент дошкільної освіти засвідчує, що кожна дитина
розвивається, реалізується і самовизначається як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу, набуваючи навичок помічати корисне і прекрасне, долучаючись до його створення.
Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей дошкільного віку. За результатами тестування, 76% дітей виявили потяг до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Це природно, бо специфіка художньо-творчого розвитку дошкільнят обумовлена психологічними, інтелектуальними та художніми параметрами даної вікової групи.
таким: оволодіння необхідними технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва, зазначено як одне з домінуючих компетентностей (73%). Схильність до переймання д уховного потенціалу мистецького твору у власний досвід, виховуючи в собі риси улюблених персонажів, було виявлено у 65% вихованців досліджуваних регіонів.
Однією з складових культурного розвитку старших дошкільників є зв’яз мовлення в поєднанні з виразністю і образністю. Разом з вираженням думки
образне зв’язне мовлення відображає відчуття, емоційні й естетичні переживання дошкільнят.
Найвагомішими джерелами розвитку виразності дитячого мовлення є тво художньої літератури й усної народної творчості.
В результаті дослідження проаналізовано, що л ише у половини (57%)
вихованців сформовані к омунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, зауважимо, що у решти дітей (36%) лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури.
Особливе місце у формуванні і розвитку творчої особистості, в дошкільному віці, займає спілкування з мистецтвом, яке дозволяє зрозуміти естетичні здібності та відкриває необмежені можливості для їх удосконалення. Так, 59% дошкільнят в повній мірі реалізують здатність насолоджуватися мистецтвом, а 8% не володіють навичками пізнавати образну його специфічність.
Нажаль, 12% дітей не мають навиків рефлексії стосовно власного мистецького досвіду, а 37% лише частково виявляють художню активність як
складову особистісної культури.
На наш погляд, низькі показники сформованості соціальнокультурного
розвитку свідчать про недостатній рівень їх естетичного досвіду, стереотипність мислення, що обумовлюється використанням у навчальній роботі з дітьми здебільшого репродуктивних методів навчання.
На основі результатів дослідження можна стверджувати, що актуальною проблемою сучасності є формування матеріальних та духовних цінностей особистості. Найбільш визначальним віковим періодом у духовному зростанні, розвитку культури особистості є дошкільне дитинство.Отже, виникає необхідність в пошуку шляхів оптимізації духовного зростання особистості дитини дошкільного віку, розвитку її творчого потенціалу на основі синтезу мистецтв та творчого самовираження.
Рекомендації:
●сприяти забезпеченню освітньокультурних потреб дітей, створення умов для їх творчого, інтелектуального, та духовного розвитку.
●схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо
поводитися;
●моделювати гуманну взаємодію з дорослими, ровесниками, виховувати культуру спілкування.
Ключовим етапом діагностики стало виявлення найбільш сформованих компетентностей відповідно до Базового компоненту .
В наведених нижче діаграмах представлені дані щодо засвоєння програмових вимог 7 освітніх ліній Базового компоненту дошкільниками ДНЗ №3 “Буратіно”:
Моніторинг знань, умінь, навичок за лініями розвитку в групах дошкільного віку показав, що н айменші показники належать таким освітнім лініям Тому, вихователям ДНЗ необхідно посилити спрямовану роботу з
соціально- культурного розвитку та художньо-мовленнєвої діяльності дітей, адже, мовлення тісно пов'язане з пізнавальним розвитком дитини, залученням її до основ морально-етичної, емоційно-ціннісної та художньої культури.
Висновки
Узагальнюючи результати моніторингового дослідження вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, можна зробити наступні висновки:
1.Головним принципом у виборі програми “Дитина в дошкільні роки”, за якою здійснюється навчально- виховний процес у ДНЗ, є її узгодження
педагогічною радою дошкільного закладу.
2.Завдання та обсяги програмного матеріалу повністю відповідають віковим особливостям вихованців дошкільного навчального закладу.
3.Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом дошкільної освіти України, найбільш сформованою є лінія особистості дітей та її фізичного розвитку. У 90% дітей сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я.
4. Тематичне вивчення засвоєння компетентності дітей за освітньою лінією
«Гра дитини» показало, що майже 91% дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок, а також (79%) у власній грі відтворюють знання та моральні уявлення, відображаючи реальні події та ситуації.
5.Спостереження за дітьми дошкільного віку під час різних видів діяльності свідчать, що дошкільники не завжди можуть застосовувати знання, вміння та навички в нових умовах. Діти, як правило, інтуїтивно використовують свої логічні уявлення під час розв’язання завдань, копіюють дії однолітків.
6.Моніторинг знань, умінь, навичок за лініями розвитку в групах дошкільного віку показав, що н айменші показники належать таким освітнім ліням, як «Мовлення дитини» та «Дитина у світі культури».
Методичні рекомендації
стосовно покращання виконання освітніх програм в ДНЗ
1.Направити організацію навчальновиховного процесу на основну мету формування в дошкільнят світогляду цілісного бачення навколишнього світу і самих себе, свого місця в природі та суспільстві;
2.Забезпечити активізацію дослідно-експериментальної діяльності у педагогічному колективі ДНЗ;
3.Посилити практичну спрямованість формування базових компетенцій у
дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;
4.Продовжувати створення розвивального середовища, що має предметний, психологічний, моральний і соціальний складники, які е необхідними для повноцінного розвитку особистості;
5.Посилити роботу ДНЗ з використання інтерактивних форм методичної
роботи: ярмарки методичних ідей, тренінги, круглі столи, ділові ігри, презентації із досвіду роботи, творчі проекти;
6.Дбати про рівень внутрішньої самоорганізації педагогічного колективу,
творчий, інтелектуальний потенціали їхнього кадрового складу;
7.Оптимізувати підготовку дошкільників до реального життя, насиченого
різними подіями, непередбачуваними ситуаціями тощо.
Вихователь- методист ДНЗ №3 “Буратіно” А.С.Богонос
Завідувачка ДНЗ №3 “Буратіно” А.Й.Притула
